- повід'їдати
- —————————————————————————————повід'їда́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
повід'їдати
Смотреть что такое "повід'їдати" в других словарях:
повід'їдати — а/ю, а/єш, док., перех. Від їсти все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
дати — дам, даш, даст, даме, дате, дадут, Пр. Дати, вручити, подарувати, пожертвувати. Дати на палюнку (дати на горілку); Дати слово (приректися); Дати на штоси (пожертвувати на щось); Дайме на то (припустимо); Дати руку (подати руку); … Словник лемківскої говірки
повѣдати — ПОВѢДА|ТИ (607), Ю, ѤТЬ гл. 1.Рассказать (рассказывать), поведать, сказать: Повѣдаша нѣкотерии дх҃вьнии. достоини вѣрованию. ˫ако очивисть || нѣкъгда ˫ави сѧ имъ ди˫аволъ. (διηγήσαντο) Изб 1076, 193–194; ѿ петра гр‹амот›а. къ влъчькови. то еси ты … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повѣдати — Повѣд̀ати (2) 1. Возвещать, предвещать, предсказывать: Другаго дни велми рано кровавыя зори свѣтъ повѣдаютъ; чръныя тучя съ моря идутъ, хотятъ прикрыти д̃ солнца. 12. Дятлове тектомъ путь къ рѣцѣ кажутъ, соловіи веселыми пѣсньми свѣтъ повѣдаютъ.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
повѣсть — ПОВѢСТ|Ь (128), И с. 1.Сказание, повествование, рассказ: нъ ны ѹво [в др. сп. ѹбо] врем˫а. на коньць бл҃жнаго зовѣть ѥмѹже проити ѹбо слово лѣнить(с). проидѣть же ѡбако аще и дрѧхла ѥсть повѣсть. (τὸ διήγημα) ЖФСт к. XII, 162; о семь сътворивъше… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повінувати — Повінувати: дати всім придане [X] дати придане (віно) [2] дати придане [1] … Толковый украинский словарь
повідати — дієслово доконаного виду повідати дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повѣданыи — (6*) прич. страд. прош. к повѣдати. 1.В 1 знач.: бѣ бо ˫авѣ и ваше и наше ѹсьрдиѥ твьрже. и ни въпросьно мьнѧашесѧ о ѹслышанѣмь. ѥже ˫ако ѹслышано. прѣже повѣдано. (προηγησαμένη) КЕ XII, 170а; повѣдано же бы(с) въ ѹши фараону. ˫ако изидоша людьѥ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повѣдаѥмыи — (2*) прич. страд. наст. к повѣдати в 1 знач.: Подобаѥть мало о томь посѣдовати [вм. побесѣдовати] о самои блг(д)ти б҃а и сп҃са нашего iс(с)а х(с)а многа чюдеса. б҃олепно сдѣ˫авшю и въ всѣ(х) [Пр сер. XIV (2), 108а добавлено ѹстѣхъ] повѣдаѥмомъ.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повідати — I пов ідати див. повідати. II повід ати а/ю, а/єш і пові/дувати, ую, уєш, недок., пові/дати, аю, аєш і пові/сти, ві/м, віси/; мин. ч. пові/в, віла/, віло/; док., перех. 1) Розказувати, розповідати. || у знач. вставн. сл. Уживається для вказування … Український тлумачний словник
